Відпустка за свій рахунок: права працівника 2026

Коротка відповідь: Відпустку без збереження зарплати за згодою сторін дають не більше 15 календарних днів на рік - це правило статті 26 Закону "Про відпустки". В окремих випадках (весілля, похорон, догляд за дитиною) роботодавець зобов'язаний відпустити, інколи понад 15 днів. Зарплата за ці дні не нараховується, але робоче місце зберігається, а час зараховується до загального стажу. Оформлюється заявою та наказом.

Відпустка без збереження заробітної плати - це законний спосіб не вийти на роботу на кілька днів чи тижнів, зберігши за собою посаду. Її ще називають відпусткою "за свій рахунок". Розберемо, скільки днів дозволено, коли вас зобовʼязані відпустити, а коли все вирішує домовленість із керівником.

Що таке відпустка без збереження зарплати?

Це період звільнення від роботи без виплати зарплати за ці дні. Регулює її Закон України "Про відпустки" (статті 25 і 26). Головна відмінність від щорічної відпустки очевидна: гроші за цей час ви не отримуєте, але робоче місце за вами залишається.

Закон розрізняє два типи такої відпустки. Перший - коли роботодавець зобовʼязаний її надати за вашою заявою. Другий - коли відпустку дають за згодою сторін, тобто керівник може й відмовити.

Скільки днів за свій рахунок дозволено у 2026?

За згодою сторін - не більше 15 календарних днів на рік. Це базове правило статті 26 Закону "Про відпустки". Понад цей ліміт за домовленістю взяти не можна, навіть якщо керівник не проти.

А от у випадках, перелічених у статті 25, ліміт у 15 днів не діє - там свої строки. Наприклад, для деяких категорій працівників відпустка за свій рахунок може тривати значно довше. Тож фраза "максимум 15 днів" стосується лише добровільної домовленості, а не обовʼязкових випадків.

Окремий випадок - воєнний стан

На період дії воєнного стану діють особливі норми. Роботодавець на прохання працівника може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, передбаченого частиною першою статті 26. Це тимчасова норма, тож актуальні умови варто уточнювати, бо законодавство під час воєнного стану оновлюється.

Коли роботодавець зобовʼязаний відпустити?

У низці випадків відмовити вам не мають права - достатньо заяви та підтвердних документів. Стаття 25 Закону "Про відпустки" наводить перелік. Серед найпоширеніших:

Матері (або іншій особі, що фактично доглядає дитину) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалість визначає медичний висновок, але не більш як до 6 років. Учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни - до 14 (або більше, залежно від категорії) календарних днів на рік. Особам з інвалідністю I та II груп - до 60 календарних днів на рік, III групи - до 30 днів. Пенсіонерам за віком - до 30 календарних днів. Працівникам у разі шлюбу - до 10 днів. У разі смерті близьких родичів - до 7 днів без урахування дороги, або до 3 днів для інших родичів.

Це не повний список. Окремі норми діють для батьків першокласників, працівників, що складають іспити у ЗВО, та інших категорій. Якщо ваша ситуація підпадає під статтю 25 - роботодавець зобовʼязаний відпустити.

Скільки втрачаєте у грошах: розрахунок на прикладі

Головна ціна відпустки за свій рахунок - це недоотримана зарплата за пропущені робочі дні. Порахувати втрату нескладно: візьміть свій оклад, поділіть на кількість робочих днів у місяці та помножте на кількість днів відпустки. Покажемо на конкретних цифрах для працівника з окладом 20 000 ₴ при 21 робочому дні в місяці.

Зверніть увагу на важливий нюанс: відпустка за свій рахунок рахується в календарних днях, але "вартість" має лише робочий день. Якщо ваші 10 днів припадають на період із вихідними, у грошах ви втратите менше, ніж за повні 10 робочих днів. І навпаки: чим більше робочих днів усередині періоду, тим відчутніша втрата.

Ще один підводний камінь - вплив на щорічну відпустку. Тривала відпустка за свій рахунок може зменшити суму майбутніх відпускних, бо середній заробіток для їх розрахунку береться за останні 12 місяців, а в "порожніх" місяцях доходу не було. Тому перед тим як брати кілька тижнів за свій рахунок, прикиньте всі наслідки через калькулятор зарплати.

Як відпустка за свій рахунок впливає на стаж?

Час відпустки без збереження зарплати зараховується до загального трудового стажу - тут проблем немає. А от зі страховим стажем для пенсії складніше: він формується з періодів, за які сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Оскільки за дні без збереження зарплати дохід не нараховується, ЄСВ за них роботодавець не платить.

На практиці кілька днів на рік майже не відобʼються на пенсії. Але якщо ви берете тривалі відпустки за свій рахунок регулярно, ці місяці можуть не повністю зарахуватися до страхового стажу. Перевірити свій накопичений стаж можна в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду. Якщо стажу бракує, його за певних умов можна докупити, сплативши ЄСВ добровільно.

Окремо варто згадати, як рахується страховий місяць. Місяць повністю йде до страхового стажу, якщо сума сплаченого ЄСВ не менша за мінімальний внесок (ЄСВ з мінімальної зарплати). Якщо через відпустку за свій рахунок ви відпрацювали лише частину місяця і зарплата вийшла малою, такий місяць може зарахуватися пропорційно - не як повний. Для одного-двох випадків це дрібниця, але при систематичних довгих перервах різниця в підсумковому стажі стає помітною.

Як оформити відпустку без збереження зарплати?

Порядок простий і складається з кількох кроків.

Спочатку ви пишете заяву на імʼя керівника із зазначенням причини та бажаних дат. Якщо випадок належить до обовʼязкових (стаття 25), додаєте підтвердний документ - наприклад, копію свідоцтва про шлюб чи медичну довідку. Далі роботодавець видає наказ про надання відпустки, з яким вас ознайомлюють під підпис. Кадрова служба фіксує період у табелі обліку робочого часу окремою позначкою.

Важливий нюанс: "піти у відпустку за свій рахунок" без заяви та наказу не можна. Якщо ви просто не вийдете на роботу, це вважатиметься прогулом з усіма наслідками, аж до звільнення.

Що писати в заяві: зразок структури

Заява не має суворо затвердженої форми, але кілька елементів мають бути обовʼязково. У шапці - кому (посада та ПІБ керівника) і від кого (ваша посада та ПІБ). У тілі - чітке формулювання: "Прошу надати відпустку без збереження заробітної плати". Далі - конкретні дати з і по, та кількість календарних днів. Якщо випадок обовʼязковий, вкажіть підставу зі статті 25 та документ, що додаєте. Внизу - дата складання й підпис.

Уникайте розмитих формулювань на кшталт "приблизно тиждень". Чіткі дати захищають і вас, і роботодавця: усі точно знають, коли ви маєте повернутися. Якщо причина особиста і ви не хочете її розкривати, у добровільному випадку (стаття 26) достатньо просто попросити відпустку без детального пояснення - закон не вимагає виправдовуватися.

Чи можуть змусити взяти відпустку за свій рахунок?

Ні. Це поширене порушення з боку недобросовісних роботодавців: під час простою чи зниження обсягу робіт працівників "відправляють" у неоплачувану відпустку. Закон цього не дозволяє - відпустка без збереження зарплати надається лише за ініціативою працівника.

Якщо роботи немає не з вашої вини, це простій, і він оплачується (не нижче двох третин окладу). Примус написати заяву "за власним бажанням" на період простою - незаконний. У такому разі можна звернутися до Держпраці або до суду.

Типові помилки працівників і роботодавців

Більшість конфліктів навколо відпустки за свій рахунок виникає через прості, але дорогі помилки. Розглянемо найчастіші, щоб ви їх не повторювали.

Перша помилка - не вийти на роботу до підписання наказу. Працівник написав заяву, отримав усну згоду "добре, йди" і не зʼявився. Але якщо наказ не оформлено, формально це прогул. Завжди дочекайтеся підпису керівника на наказі або хоча б візи на заяві.

Друга помилка - брати понад 15 днів за згодою сторін. Деякі думають, що з дозволу керівника ліміт можна перевищити. У добровільних випадках це незаконно: понад 15 календарних днів на рік можна лише в обовʼязкових ситуаціях статті 25.

Третя помилка з боку роботодавця - оформляти простій як відпустку за свій рахунок, щоб не платити дві третини окладу. Це пряме порушення, яке легко оскаржується. Четверта - не зберегти за працівником посаду й звільнити під час такої відпустки без законних підстав.

Які права зберігає працівник під час такої відпустки?

Під час відпустки за свій рахунок ви залишаєтесь працівником компанії з усіма наслідками. Робоче місце та посада зберігаються. Звільнити з ініціативи роботодавця вас у цей період здебільшого не можуть (крім випадку повної ліквідації підприємства). Період зараховується до загального стажу. Ви маєте право достроково вийти на роботу, попередивши керівника.

Що не зберігається - це зарплата та повʼязані з нею нарахування за ці дні. Тому перед тривалою відпусткою за свій рахунок прорахуйте, як це вплине на ваш бюджет. Зорієнтуватися допоможе калькулятор зарплати, щоб побачити суму "на руки" за фактично відпрацьовані дні місяця.