Що таке облігації простими словами: види, купон, номінал і ОВДП

Коротка відповідь: Облігація - це боргова розписка. Ви позичаєте гроші державі чи компанії, а вони зобов'язуються повернути цю суму (номінал) у визначену дату й регулярно платити вам відсотки (купон). По суті ви стаєте кредитором: не власником бізнесу, як з акціями, а тим, кому винні гроші із заздалегідь відомою дохідністю.

Що таке облігація у двох словах

Уявіть, що ваш сусід просить позичити йому 10 000 грн на рік і обіцяє: "Через рік поверну всі 10 000, а кожні три місяці платитиму тобі по 400 грн зверху за те, що ти виручив". Ви даєте гроші, а він пише розписку з усіма умовами. Ось ця розписка і є, по суті, облігацією. Тільки в борг беруть не сусіди, а держави та великі компанії, а розписка оформлена за всіма правилами й вільно продається.

Слово "облігація" походить від латинського obligatio - зобов'язання. У цьому й уся суть: той, хто випустив облігацію (його називають емітентом), зобов'язується повернути вам гроші у визначений строк і платити обумовлений відсоток. Ви ж, купуючи облігацію, стаєте кредитором - тим, кому винні. Це ключова відмінність від акцій, про яку ми поговоримо окремо.

Облігації існують саме тому, що державам і компаніям час від часу потрібні гроші: на будівництво доріг, розвиток виробництва, покриття бюджетних потреб. Замість того щоб брати один великий кредит у банку, вони "розбивають" потребу на тисячі дрібних розписок і продають їх багатьом людям та установам. Так збирається велика сума, а ви отримуєте інструмент, у який можна вкласти навіть невеликі заощадження.

Номінал, купон і ціна: три головні слова

Щоб не плутатися далі, розберемо три поняття, без яких про облігації говорити неможливо. Вони звучать страшнувато, але насправді прості.

• Номінал (номінальна вартість) - це та сума, яку вам повернуть, коли строк облігації завершиться. Якщо номінал 1 000 грн, то в день погашення ви отримаєте назад рівно 1 000 грн за кожну облігацію, скільки б вони не коштували раніше.
• Купон - це регулярний відсотковий дохід, який емітент платить вам, поки ви тримаєте облігацію. Наприклад, купон 15% річних на номінал 1 000 грн означає 150 грн доходу за рік. Часто його ділять на частини й платять раз на півроку чи квартал.
• Ринкова ціна - це сума, за яку облігацію реально купують і продають на ринку зараз. Вона може бути більшою чи меншою за номінал, бо залежить від попиту, ставок у країні та надійності емітента.

Запам'ятайте просту картину: купуєте за ринковою ціною, весь час отримуєте купони, а в кінці вам повертають номінал. Якщо тримати облігацію до самого погашення, вас цікавлять переважно купон і номінал, а коливання ринкової ціни до того моменту майже не важливі.

Чим облігація відрізняється від акції?

Це найчастіше питання новачків, тож зупинимося на ньому докладно. Хоч обидва інструменти називають "цінними паперами", вони геть різні за суттю.

Купуючи акцію, ви стаєте співвласником компанії - вам належить маленька частка бізнесу. Якщо справи йдуть добре, ваша частка дорожчає й ви отримуєте дивіденди. Якщо погано - акція дешевшає, дивідендів немає, а у разі банкрутства ви можете втратити все. Дохід тут не гарантований і може бути як великим, так і нульовим.

Купуючи облігацію, ви нікому не співвласник. Ви просто позичили гроші й маєте право повернути їх назад з відсотками. Емітент зобов'язаний платити купон і погасити номінал незалежно від того, заробляє він зараз чи ні. Тому облігації вважають консервативнішим інструментом: дохід наперед відомий, але й він зазвичай скромніший, ніж потенційний прибуток від вдалих акцій.

Проста аналогія: тримач облігації - це людина, якій винні, а акціонер - один із господарів. Коли все добре, господар може заробити більше. Коли все погано, тому, кому винні, повертають борг раніше, ніж щось дістанеться господарям.

Які бувають види облігацій

Облігації класифікують за кількома ознаками. Найважливіша для вас як для людини - хто саме позичає гроші, бо від цього залежить надійність.

За тим, хто випустив (емітент):

• Державні - їх випускає держава. В Україні це облігації внутрішньої державної позики, скорочено ОВДП. Вважаються найнадійнішими, бо за боргом стоїть уся держава.
• Муніципальні - їх випускають міста та громади на свої потреби (наприклад, ремонт комунальної інфраструктури). Надійність залежить від бюджету конкретного міста.
• Корпоративні - їх випускають компанії та банки. Тут дохід зазвичай вищий, бо й ризик більший: компанія може збанкрутувати, на відміну від держави.

За способом виплати доходу:

• Купонні (відсоткові) - найпоширеніші: ви регулярно отримуєте купон.
• Дисконтні (безкупонні) - купонів немає, але ви купуєте облігацію дешевше за номінал, а в кінці отримуєте повний номінал. Різниця і є вашим доходом. Наприклад, купили за 900 грн, через рік отримали 1 000 грн - заробили 100 грн.

За валютою облігації бувають гривневі та валютні (в доларах чи євро), а за строком - короткі (до року), середні та довгі (на кілька років). Загальне правило ринку: що надійніший позичальник, то менший дохід він пропонує. Держава платить менше, бо ризик мінімальний; маловідома компанія мусить обіцяти більше, щоб привабити покупців.

Приклад: скільки можна заробити на облігації

Розберемо конкретну ситуацію з цифрами, щоб усе стало наочно. Припустимо, ви вирішили вкласти частину заощаджень - 50 000 грн - у державні облігації (ОВДП). Нехай номінал однієї облігації становить 1 000 грн, а купон - 16% річних із виплатою раз на півроку. Щоб не вигадувати точну ставку, я беру 16% умовно для прикладу; реальні ставки за ОВДП публікує Міністерство фінансів за результатами кожного аукціону.

За 50 000 грн ви купуєте 50 облігацій (50 000 ÷ 1 000). Тепер рахуємо дохід за один рік.

Отже, за рік ви отримаєте дві виплати по 4 000 грн (разом 8 000 грн купонного доходу), а коли облігації будуть погашені, вам повернуть усі 50 000 грн вкладених. Тобто ваші гроші весь час працювали й приносили відсотки, при цьому ви знали наперед, скільки саме отримаєте.

Тепер про податки, бо це важливо для реального доходу. Для більшості інвестиційних доходів фізичних осіб в Україні діє податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% і військовий збір 5%. Але ОВДП мають важливу пільгу: купонний дохід та дохід від погашення державних облігацій звільнені від ПДФО. Тобто 18% з купона ОВДП не утримують. Військовий збір 5% при цьому застосовується. Якби ж ми рахували корпоративну облігацію без пільг, то з тих самих 8 000 грн купона забрали б 18% ПДФО (1 440 грн) і 5% військового збору (400 грн), і "на руки" лишилося б 6 160 грн. Саме податкова пільга робить ОВДП такими привабливими для звичайних людей.

Що таке ОВДП і чому про них стільки говорять

ОВДП розшифровується як "облігації внутрішньої державної позики". Це облігації, які випускає українська держава в особі Міністерства фінансів, щоб залучити гроші всередині країни - від громадян, банків і компаній. Простими словами: держава позичає у вас гривні (або валюту) і зобов'язується повернути їх з відсотками.

ОВДП вважають одним із найнадійніших способів збереження грошей у країні, бо боржником виступає сама держава. Розміщення відбувається через аукціони, які проводить Національний банк України як агент Мінфіну; результати цих аукціонів, зокрема ставки та обсяги, НБУ та Мінфін регулярно публікують на своїх офіційних сайтах. Завдяки цьому ринок ОВДП прозорий - ви завжди можете подивитися актуальні умови.

Чому про ОВДП так багато говорять останніми роками? По-перше, через ту саму податкову пільгу: дохід фізособи за державними облігаціями не оподатковують ПДФО. По-друге, під час війни так звані "військові облігації" стали способом для громадян підтримати державу й водночас зберегти гроші від інфляції. По-третє, поріг входу невисокий - багато банків і застосунків дають змогу купити ОВДП навіть на кілька тисяч гривень, без потреби розбиратися в складних брокерських термінах.

Окрема перевага гривневих ОВДП - можливість зафіксувати дохідність, яка часто перевищує ставки за банківськими депозитами. При цьому за надійністю державні облігації не поступаються вкладу, а подекуди й перевершують його, адже за депозитами Фонд гарантування вкладів покриває суми лише до певної межі, тоді як за ОВДП відповідає держава.

Як купити облігації: загальний порядок

Не вдаючись в індивідуальні поради, опишу, як цей процес виглядає у загальних рисах, щоб ви розуміли механіку.

1. Відкриваєте доступ до ринку. Зазвичай це робиться через банк або ліцензованого брокера. Багато українських банків додали купівлю ОВДП прямо у свій мобільний застосунок, тож окремий брокерський рахунок не завжди потрібен.
2. Обираєте випуск. Дивитеся на строк (коли повернуть гроші), купон (скільки платитимуть) і валюту. Коротші облігації менш чутливі до коливань, довші можуть зафіксувати ставку надовше.
3. Купуєте потрібну кількість. Гроші списуються, а облігації зараховуються на ваш рахунок у цінних паперах.
4. Отримуєте купони. У дати виплат купон автоматично надходить на ваш рахунок.
5. Чекаєте погашення або продаєте раніше. У день погашення вам повертають номінал. Якщо гроші знадобилися раніше, облігацію зазвичай можна продати на ринку за поточною ціною.

Важливо: ринкова ціна при достроковому продажу може відрізнятися від номіналу як у більший, так і в менший бік. Тому облігації найпередбачуваніші, коли ви тримаєте їх до погашення - тоді вам гарантовано повертають номінал.

Які ризики мають облігації

Облігації спокійніші за акції, але "безризикових" вкладень не існує взагалі. Ось основні ризики, які варто розуміти.

• Кредитний ризик - ризик, що емітент не зможе повернути борг. Для держави він мінімальний, для маловідомої компанії - відчутний. Саме за цей ризик корпоративні облігації й платять вищий купон.
• Інфляційний ризик - якщо ціни в країні зростають швидше, ніж ваш купон, реальна купівельна спроможність грошей знижується. Тому дохідність облігації варто подумки порівнювати з інфляцією, яку публікує Держстат.
• Процентний ризик - коли ставки в економіці зростають, нові облігації стають вигіднішими, і ваша стара облігація з нижчим купоном дешевшає на ринку. На вас це впливає лише якщо ви захочете продати її достроково.
• Валютний ризик - для гривневих облігацій, якщо ви мислите в доларах: різке знецінення гривні може "з'їсти" частину доходу.

Загальне правило: дохідність і надійність ходять у протилежні боки. Якщо вам пропонують підозріло високий купон, це майже завжди означає підвищений ризик. Державні ОВДП дають менше, але й сплять із ними спокійніше.

Кому облігації можуть підійти за логікою

Облігації - це інструмент для тих, хто цінує передбачуваність більше, ніж азарт. Вони логічно вписуються в ситуації, коли людина хоче зберегти гроші з невеликим зростанням, а не ризикувати заради великого прибутку. Наприклад, коли є сума, яка точно знадобиться через рік-два, і не хочеться тримати її "під подушкою", де її з'їдає інфляція.

Натомість облігації зазвичай не підходять тим, хто шукає швидкого подвоєння капіталу - для цього їхня дохідність надто скромна. Це не лотерея і не спосіб розбагатіти за місяць, а радше спокійний спосіб змусити гроші працювати з мінімальним хвилюванням. Нагадаю: це загальні міркування про природу інструмента, а не порада конкретно вам вкладати чи не вкладати кудись гроші - таке рішення кожен ухвалює сам або з фахівцем.

Питання та відповіді

Висновок

Облігація - це проста й логічна річ, якщо відкинути складні терміни. Ви позичаєте гроші державі чи компанії, регулярно отримуєте за це відсоток (купон), а в кінці вам повертають вкладену суму (номінал). На відміну від акцій, ви не співвласник бізнесу, а кредитор із наперед відомим доходом, тому облігації вважають спокійнішим і передбачуванішим інструментом.

Серед усіх видів державні ОВДП в Україні стоять окремо: за ними відповідає держава, а дохід фізособи звільнений від ПДФО, що робить їх привабливими для звичайних людей. Головне - пам'ятати загальне правило ринку: вищий обіцяний дохід майже завжди означає вищий ризик. Розуміючи, що таке купон, номінал і хто є емітентом, ви вже орієнтуєтеся в облігаціях краще, ніж більшість, і можете ухвалювати рішення усвідомлено, а не наосліп.