Як оформити спадщину: покрокова інструкція

Коротка відповідь: Щоб оформити спадщину, протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця потрібно подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини, зібрати документи (свідоцтво про смерть, докази родинних зв'язків, документи на майно), сплатити податок (0%, 5% або 18% залежно від ступеня спорідненості) і отримати свідоцтво про право на спадщину.

Що таке спадщина і коли вона відкривається простими словами

Уявіть, що у людини за життя була квартира, машина, гроші на рахунку і, можливо, борги за кредитом. Коли ця людина помирає, усе це майно і всі зобов'язання не зникають самі по собі - вони переходять до інших людей, яких закон або заповіт визначають як спадкоємців. Цей перехід і називається спадкуванням.

Днем відкриття спадщини вважається день смерті людини, зафіксований у свідоцтві про смерть. Саме від цієї дати, а не від дня, коли ви дізналися про смерть чи звернулися до нотаріуса, починає відлічуватися головний строк - 6 місяців на прийняття спадщини. Місце відкриття спадщини - це, як правило, останнє місце проживання (реєстрації) спадкодавця. Якщо ви не знаєте, за якою адресою був зареєстрований померлий, з'ясувати це можна через довідку з реєстру територіальної громади або відповідний запит нотаріуса.

Важливо розуміти: спадщина - це не тільки квартира чи гроші. Це весь комплекс майна, майнових прав та обов'язків, включно з боргами. Якщо спадкодавець мав непогашений кредит на 150 000 грн, цей борг також переходить до спадкоємців у межах вартості отриманого майна.

Хто має право на спадщину: черги спадкоємців за законом

Якщо людина не залишила заповіту, майно розподіляється між родичами за чергами, встановленими Цивільним кодексом України. Черги - це щось на кшталт черги в поліклініці: поки не «викликали» першу чергу (тобто поки є хоча б один живий і згодний прийняти спадщину представник першої черги), наступні черги до розподілу не допускаються.

• Перша черга: діти (зокрема усиновлені), чоловік або дружина, батьки померлого.
• Друга черга: рідні брати і сестри, баба і дід як з боку батька, так і з боку матері.
• Третя черга: рідні дядько і тітка.
• Четверта черга: особи, які проживали з померлим однією сім'єю не менше 5 років до відкриття спадщини.
• П'ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не менше 5 років перебували на утриманні спадкодавця.

Якщо є заповіт, він має перевагу над цим порядком - спадкодавець може заповісти майно будь-кому, навіть не родичу, за винятком обов'язкової частки для непрацездатних дітей, чоловіка/дружини та батьків (вони мають право на частку спадщини незалежно від змісту заповіту).

Як подати заяву нотаріусу - перший і найважливіший крок

Головна дія, яку потрібно виконати обов'язково і вчасно, - подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем її відкриття. Це можна зробити двома способами:

1. Особисто. Ви приходите до нотаріуса (державного чи приватного) з паспортом та ідентифікаційним кодом і подаєте письмову заяву. Нотаріус відкриває спадкову справу.
2. Поштою або через представника. Якщо ви живете в іншому місті чи за кордоном, заяву можна надіслати поштою з нотаріально засвідченим підписом або подати через представника за довіреністю.

Заява подається у довільній формі, але зазвичай нотаріус дає готовий шаблон. У ній вказують ваші дані, дані померлого, дату смерті та волевиявлення прийняти спадщину. Подати заяву потрібно навіть якщо ви фактично вже користуєтеся майном (наприклад, живете в спадковій квартирі) - фактичне користування не замінює письмової заяви нотаріусу.

Чому строк 6 місяців такий критичний

Строк для подання заяви - 6 місяців від дня смерті спадкодавця - встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України, і це один з найсуворіших строків у цивільному праві. Якщо ви пропустили цей строк, отримати спадщину стає значно складніше:

• Пропущений строк можна поновити лише через суд, і суд поновлює строк тільки за наявності поважних причин (наприклад, ви не знали і об'єктивно не могли знати про смерть родича, тривала важка хвороба, перебування за кордоном у зоні бойових дій тощо).
• Альтернативний варіант без суду - письмова згода всіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину, на включення вас до кола спадкоємців. Але це працює тільки якщо такі спадкоємці є і вони погоджуються.
• Якщо ніхто з родичів не звернувся протягом 6 місяців, майно може бути визнане відумерлою спадщиною і перейти територіальній громаді.

Тому головна практична порада проста: навіть якщо ви ще не зібрали всі документи на майно, подайте заяву нотаріусу якнайшвидше після смерті родича. Документи на конкретне майно (квартиру, авто, вклад) можна донести пізніше, вже в межах відкритої спадкової справи, а от сам факт заяви прив'язаний до жорсткого 6-місячного вікна.

Який перелік документів потрібно зібрати

Пакет документів залежить від конкретної ситуації, але базовий список зазвичай такий:

• Свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал і копія);
• Паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця;
• Документи, що підтверджують родинний зв'язок зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, шлюб, у складніших випадках - рішення суду про встановлення факту родинних відносин);
• Довідка про останнє місце проживання (реєстрації) померлого;
• Заповіт, якщо він є (нотаріус також сам перевіряє реєстр заповітів);
• Правовстановлюючі документи на майно: свідоцтво про право власності на квартиру/будинок, техпаспорт і свідоцтво про реєстрацію на автомобіль, договір банківського вкладу, виписка з реєстру акціонерів тощо;
• Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (нотаріус може замовити його сам в електронному вигляді);
• Довідка про вартість майна (оціночна довідка) для розрахунку розміру держмита та податку.

Якщо якогось документа бракує (наприклад, втрачено оригінал свідоцтва про народження), нотаріус підкаже, де і як отримати дублікат - через органи ДРАЦС, архіви чи суд.

Скільки коштує оформлення спадщини: держмито і послуги нотаріуса

Окрім податку на спадщину (про нього нижче), при оформленні є ще дві статті витрат:

• Держмито або плата за нотаріальні дії. За посвідчення заяви та видачу свідоцтва про право на спадщину сплачується державне мито (у державного нотаріуса) або плата за вчинення нотаріальної дії (у приватного нотаріуса) - зазвичай це відносно невелика фіксована сума, яка не залежить від вартості майна.
• Реєстрація права власності. Якщо у спадщину входить нерухомість, після отримання свідоцтва потрібно ще зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав - це окрема адміністративна послуга з власною платою.

Приватні нотаріуси також можуть встановлювати власну плату за консультації та ведення спадкової справи, тому варто уточнювати вартість заздалегідь у конкретній нотаріальній конторі.

Податок на спадщину: скільки платити залежно від ступеня спорідненості

Це питання хвилює найбільше, тому розберемо детально. Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) при отриманні спадщини залежить від того, ким спадкоємець доводиться померлому:

Крім того, окремо оподатковується спадщина у вигляді грошових коштів, майна чи майнових прав - для об'єктів, що оподатковуються за нульовою ставкою серед членів сім'ї першого і другого ступеня спорідненості, військовий збір також не сплачується. Це підтверджує Державна податкова служба (ДПС) України у своїх роз'ясненнях щодо оподаткування спадщини за нормами Податкового кодексу.

Зверніть увагу: навіть якщо ставка податку становить 0%, спадкоємець все одно зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо отримав спадщину, що підлягає оподаткуванню (для більшості випадків з членами сім'ї першого ступеня декларування не вимагається, але для інших категорій - вимагається обов'язково, з поданням до 1 травня наступного року і сплатою податку до 1 серпня).

Детальний приклад: розрахунок для квартири у спадщину

Розглянемо конкретну ситуацію, щоб побачити всі цифри разом.

Ситуація: Помер батько, залишивши квартиру, яку успадковує його донька Оксана (спадкоємець першої черги за законом, заповіту немає). Оціночна вартість квартири - 1 200 000 грн.

Отже, попри вартість квартири у 1 200 000 грн, сам податок на спадщину для доньки становитиме 0 грн, оскільки вона - спадкоємець першого ступеня спорідненості. Оксані потрібно буде сплатити лише невеликі суми за нотаріальні дії та реєстрацію права власності, а основна робота - вчасно подати заяву і зібрати документи в межах 6 місяців.

Для порівняння: якби квартиру успадковував не син чи донька, а, скажімо, троюрідний брат померлого (далека спорідненість), йому довелося б заплатити 5% ПДФО і 5% військового збору від оціночної вартості - тобто приблизно 60 000 грн (5%) плюс 60 000 грн (5%), разом близько 120 000 грн з вартості квартири у 1 200 000 грн.

Що робити, якщо спадкоємців кілька

Коли на спадщину претендує кілька осіб однієї черги (наприклад, двоє дітей), кожен з них подає окрему заяву нотаріусу протягом тих самих 6 місяців. Майно за замовчуванням розподіляється між ними в рівних частках, якщо інше не передбачено заповітом чи домовленістю між спадкоємцями. Наприклад, квартиру вартістю 1 200 000 грн двоє дітей успадкують по 1/2 частці кожен, і при подальшому продажу чи розпорядженні майном потрібна буде згода обох співвласників.

Спадкоємці можуть домовитися між собою про інший розподіл - хтось бере квартиру, а хтось грошову компенсацію чи інше майно, - але така домовленість також оформляється через нотаріуса як угода про поділ спадкового майна.

Чи можна відмовитися від спадщини і навіщо це роблять

Так, від спадщини можна відмовитися - це актуально насамперед тоді, коли у спадкодавця було більше боргів, ніж активів. Наприклад, якщо квартира коштує 800 000 грн, а непогашений кредит під заставу цієї ж квартири становить 900 000 грн, прийняття такої спадщини може бути невигідним.

Відмова оформляється письмовою заявою нотаріусу протягом того ж 6-місячного строку. Відмовитися можна як на користь конкретного іншого спадкоємця, так і без зазначення того, на чию користь відбувається відмова (тоді частка розподіляється між рештою спадкоємців цієї черги). Важливо: відмова - це остаточна дія, її не можна скасувати після завершення строку на прийняття спадщини.

Питання та відповіді

Оформлення спадщини - процедура з чіткими правилами: головне встигнути подати заяву нотаріусу протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця, зібрати документи, що підтверджують родинний зв'язок і право власності на майно, та розрахувати податок залежно від ступеня спорідненості. Для найближчих родичів (дітей, подружжя, батьків) спадщина здебільшого не оподатковується, тоді як для далеких родичів і нерезидентів доведеться врахувати додаткові 5-18% від вартості майна.

Якщо ситуація неоднозначна - є декілька претендентів, борги перевищують активи, або строк уже майже вичерпано - варто якомога швидше звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини: він підкаже точний перелік документів для вашого випадку і допоможе не втратити законне право на майно через формальне запізнення.